Гранати́рь, -ря, м. Гренадеръ. Мене дано до гранатирів.
Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Закру́чувати, -чую, -єш, сов. в. закрути́ти, -кручу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, закрутить, завертѣть. Козак сього не злюбив, тілько усок закрутив. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Закрутив веремія. 2) Закручивать, закрутить (о вѣтрѣ). Як повіяв вітер, посіяв сніг зверху і знизу, далі як закрутило! 3) Зарабатывать, заработать пряденіемь. А Ганна грошей не жалувала... посилала, що було закрутить веретеном. Лев. І. 57. 4) сов. в. Закутить. Шо за тиждень заробе, усе у неділю прогуля. От раз... узяв він у хазяїна плату, та як закрутив.
Зди́рщина, -ни, ж. = здирство.
Здо́рово нар. 1) Здорово. 2) Сильно, очень. Перестав і мишей ловить, а колись здорово ловив. Здорово боялись.
Знемога, -ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Cм. знемага.
Пейс, -са, м. Пейсъ. (Берко) ходить було, тільки колите довгими чорними пейсами.
Попрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать.
Пху! меж. Тьфу!
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.