Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Володати, -даю, -єш, гл. Владѣть. Схватило мою невістку так, що не володає а ні руками, а ні ногами. Харьк. Так наморився, що й руками не володаю. Конст. у. А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять, руки володають. Г. Барв. 415.
Казусний, -а, -е. Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь. Кв. І. 157.
Марнотра́вець, -вця, м. Расточитель, мотъ.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба). Мнж. 179.
Сажовий, -а, -е. Выкормленный въ сажі. Ні, добродію, гуси не сажові, надвірні.
Сперва, сперву, нар. Сначала. Сперва твоє будем їсти, а тоді моє. Рудч. Ск. II. 156.
Уменшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. уменшитися, -шуся, -шишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться. Зачала ся жовнарева мошонка вменшати. Гол.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки). Стор. II. 142.
Ховстати, -таю, -єш, гл. Стегать, хлестать. Кінську голову на дорозі найдеш, — ховстай та бий. Ном. № 10236.
Чевріти, -рію, -єш, гл. Чахнуть, хирѣть. Чевріє дитина. Зміев. у. Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє. Рк. Левиц.