Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безберегий, безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. І. 198.
Криворотий, -а, -е. Съ кривымъ ртомъ. Баба бридка криворота. Котл.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Одіз.. Cм. відізвати, -ся.
Подоплітати, -та́ю, -єш, гл. Доплести (во множествѣ).  
Предся I нар. = предці.
Рвати, рву, рвеш, гл. 1) Рвать, разрывать. Хто се, хто се по тім боці рве на собі коси? Шевч. 19. Тиха вода греблі рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО. Не рви нитки. 2) Рвать, срывать. По садочку йшла, квіточки рвала. Чуб. V. 6. Козаки ідуть, гурки рвуть. Ном. № 14027. 3) О собакѣ: кусать. Собака собаки не рве. Ном. № 7954. 4) Терзать. Заступи мене, благаю, щоб не рвали мою душу. К. Псал. 11. 5) рвати бо́ки. Надрываться отъ омѣха. Аж боки рвав од сміху. Левиц. Пов. 62.
Розложистий, -а, -е. = розлогий. Дорожка твоя ой розложистая. Чуб. V. 1010. Розложисті роги. КС. 1898. VII. 44.
Спрямити, -млю, -миш, гл. Выпрямить. І вже! не спрямить горбатого могила. Ном. № 3221.
Упинчатися, -чаюся, -єшся, гл. Хлопотать, добиваться, Шкода! не впинчайся за ним. Черк. у. Я б і не впинчався, бувши тобою, за чорзна-чим. Черк. у.