Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Гуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Играть чѣмъ. Чи будеш ним, мов пташкою, гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? К. Іов. 92. 2) Безлично: гуля́ється, гуля́лося, возвр. в. отъ гуля́ти 1, 2. Гуляй, серце дівчино, поки гуляється. Чуб. V. 275. Мені з своїм родом добре гуляється. Чуб. V. 275. 3) = Гуляти 2. Лучче мені пить-гуляться та й нікого не бояться. АД. І. 151.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Краснопірка, -ки, ж. Рыба: Scardinius erythrophthalmus. Браун. 28.
Лиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Любезничать, ухаживать. І лицявся то з тією, то з другою любо. Шевч. 473.
Навзнаки́ нар. 1) = навзнак. 2)дава́тися, да́тися. а) Показываться, показаться. Як були ми колись панськими, кріпаками, так вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, така тиха та добра до людей. Новомоск. у. б) Давать, дать себя знать. Дались мені навзнаки чоловічі кулаки. Н. п.
Огир, -ра, м. = огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.
Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60).
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.