Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Дубить, выдѣлывать кожу.
Ма́занка, -ки, ж. 1) Мазаніе. 2) Изба съ обмазанными глиной простѣнками изъ плетня. Під горами стояли маленькі хатки-мазанки з невеличкими вікнами. 3) Кусокъ хлѣба, намазанный масломъ, бутербродъ. 4) Бѣлье гуцульскихъ пастуховъ, вываренное въ маслѣ и жирѣ (за невозможностью мыть его въ горахъ).
Му́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить.
Пакіл, -кола, м. Колышекъ, колъ. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив.
Пошмагати, -га́ю, -єш, гл. Постегать. Оце тебе за те по жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, що пан із панею сю цілу ніч не спали.
Самозанедбання, -ня, с. Самоотреченіе.
Сьомий, -а, -е. Седьмой. Не хвались сьомого дня. а хвались сьомого годи.
Чепера, -ри и чеперга, -ги, ж. = розсоха 1.
Чумачка, -ки, ж.
1) Промыселъ чумачества.
2) Жена чумака. Ходить чумак по дорогах, а чумачка сидить дома.