Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Навспи́ньки, навспи́нячки, нар. Ha цыпочкахъ. Аж навспиньки стає, виглядає дівчину. Черк. у. Потюпав наш пан писарь, ходючи перед справником навспинячки. Кв. II. 217.
Напо́рати, -ра́ю, -єш, гл. Надѣлать, наготовить.
Перебірчик, -ка, м. = перебірник. Як місяць перебірчик перебірає всіма зірками, після полюбить одну зірочку, так і парубок.
Помин, -ну, м. Поминаніе. Ой Серпягу положили да і заховали, да помин по Україні, помин відправляли. Также и во мн. ч. Подумала, що його вже на світі нема і стала справляти помини. Грин. І. 210. Cм. поминки.
Салган, -на, м. Бойня для скота вмѣстѣ съ салотопней. Екат. г., Херс. г. и Таврич. г.
Самодержавний, -а, -е. Самодержавный. К. Кр. 14. Прикриває своє самодержавне чоло чернечим клобуком. Морд. II. 32.
Самосій, -сію, м. Самосѣвка. Овес-самосій. Чуб. III. 266. Горох самосій. Грин. III. 54.
Спашне, -ного, с. Плата за потраву. Спашного дав півкарбованця. Камен. у.
Цибок, цибук, -бка, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у.