Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Вигнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигнити и вигнисти, -нию, -єш, гл. 1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить. 2) Выгнивать, выгнить.
Вичварювати, -рюю, -єш, гл. = витівати. Було вичварує да видумує.
Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Зарічуся та й не піду до чужої жінки.
Обмахорити, -рю, -риш, гл. = обмахлярувати. Він мене зовсім обмахорив.
Продолубати, -ба́ю, -єш, гл. Проковырять. Начав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе.
Рамик, -ка, м. Зарубка. Cм. рама 3.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Розрізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розрізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раздѣляться, раздѣлиться, разлучаться, разлучиться, пойти разными путями. Як же почули Олену, так зараз і розрізнились, неначе й не вони. Ой у полі, в полі три дороги — треба розрізнитись.
Шкалювати, -люю, -єш, гл.
1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював.
2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють.