Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Заховання, -ня, с. Сохраненіе. Левиц. І.
Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Оздоровіти, -ві́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, выздоровѣть. А воно молоде, то швидко й виходилося собі, оздоровіло. МВ. (О. 1862. I. 84).
Пачка, -ки, ж. Пачка, кипа, тюкъ. Біда тому пачкарові, що він пачки перевозить, бо му комар в ухо бренить: покинь пачки, бо затнеш. Чуб. V. 1087.
Пошмалити, -лю, -лиш, гл. = посмалити.
Розбишацтво, -ва, с. Разбойничество.
Скаменіти, -ні́ю, -єш, гл. = скам'яніти.
Чубрій, -рія, м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.