Ду́ркати, -каю, -єш, гл. Стучать.
Зажига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Ячмені зажигаються, — солов'ї щебетать забуваються; ячмені позажигались, — солов'ї щебетать позабувались.
Знемагати, -гаю, -єш, гл. — на. Изнемогать отъ. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. на сон знемагати. Сильно хотѣть спать. А которії хмельні бували, на сон знемагали.
Ля II. Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. П'ять днів ля робив.
Напруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Навонять (испустивъ вѣтры). Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло!
Охрещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. охреститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Получать, получить крещеніе. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився.
2) Перекреститься. Тільки ж що доїв окрайця й сала четвертину, охрестився.
Перемішка, -ки, ж.
1) Смѣшеніе.
2) Помѣха. Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде.
3) То, что вмѣшивается, впутывается во что, среди чего. Галушка та лемішка, а хлібу перемішка.
Пирожитися, -жуся, -жишся, гл.
1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться.
2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися.
Підліток 2, -шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна.
Примовля, -ля, с. = примівка. Пиймо горілку, маймо примівку; маймо примовля: дай, Боже, здоровля!