Безсудний, -а, -е. 	Беззаконный.  Поганого, безсудного, безбожного Ірода.                         
                        
                                                
                          Бі, сокращ. біг, употребл. въ сложныхъ словахъ: помагай-бі. Помогай Богъ! спаси-бі! Спасибо! дасть-бі! Богъ дастъ. дале-бі! про-бі!                        
                        
                                                
                          Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять.                         
                        
                                                
                          Виглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. виглянутися, -нуся, -нешся, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, засматриваться, засмотрѣться. Ой не ходи коло води та не виглядайся.  Любо місяцю з зорями в воду виглядатись.  Увесь день він чистився, мився, виглядався в дзеркало.  Вода.... пливе тиха та чиста, хоч вигляньсь як у зеркало.                         
                        
                                                
                          Гаморити, -рю, -риш, гл. Кричать, шумѣть.   Люде гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі).  Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивлються.                         
                        
                                                
                          
	Ґурґу́ла, -ли, ж. = Ґорґоля. 
                        
                        
                                                
                          
	Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
                        
                        
                                                
                          
	Ли́ска́ти, -каю, -єш, сов. в. лиснути, -ну, -не́ш, гл. 1) Блестѣть, блеснуть, сверкать, сквернуть. Ото драпонув! аж потилиця лиска.  Козаки шабельками лискають.  Блискавка між хмарами лискала. Тілько лиснув гострий ніж, червона кров закапала з пучки.  2) Только одн. в. лиснути. Выпить, хватить. Лиснути мокрухи. 
                        
                        
                                                
                          
	Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить.   Усі будете повинувачені до одного.  
                        
                        
                                                
                          Стараскатися, -каюся, -єшся, гл. Слѣзть, стащиться. Стараскались піп і попадя з горища.                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				