Ковдра, -ри и ковдря, -рі, ж. Одѣяло. Слов. Въ крестъянскомъ быту очень плотное рядно́, служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях.
Наколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Спѣть много колядо́к. 2) Заработать колядуванням.
Обгін, -го́ну, м.
1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи.
2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота.
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом.
Повтулювати, -люю, -єш, гл. То-же что и утулити, но во множествѣ.
Половець, -вця, м. Половецъ. Перші князі,
Сприяти, -яю, -єш, гл.
1) Благопріятствовать, доброжелательствовать, способствовать, содѣйствовать, помогать. Хоть її не возьму, буду їй сприяти, всякого добра буду їй жадати. Твоє серце мому серцю вірне не сприяє. Нехай вам доля сприяє. Ніч нікому не сприяє.
Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. З жалю умліває. З голоду вмліває. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре.