Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поштарь

Поштарь, -ря́, м. 1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400. 2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТАРЬ"
Вікнина, -ни, ж. 1) Прорубь въ стѣнѣ для окна. 2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ. 3) Воронка водоворота.
Гостря́к, -ка́, м. Остріе. На кінці в того ціпка гостряк був залізний. Екатер. у. (Залюб.).
Забезви́нно
Зата́юватися, -та́ююся, -єшся, сов. в. затаї́тися, -таю́ся, -ї́шся, гл. 1) Скрываться, скрыться, укрываться, укрыться. Затаївся духом і тілом. Н. Вол. у. 2) Отпираться, отпереться, не признаваться, не признаться. Затаїться, та й що хоч йому роби. Н. Вол. у.
Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє. К. Дз. 218.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Поодв.. Cм. повідв..
Порискати, -каю, -єш, гл. = поризькати. Порыскала як свиня, та й плати їй. Н. Вол. у. Треба порискати там ще, чи нема картоплі. Н. Вол. у.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Тельбухатий, -а, -е. Имѣющій большой желудокъ и кишки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.