Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почорнілий

Почорнілий, -а, -е. Почернѣвшій. Почорнілий сніг береться водою. Мир. Пов. II. 41. Почорнілий дах.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧОРНІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧОРНІЛИЙ"
Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Бійкуватий, -а, -е. Драчливый. Нѣжин. у.
Буката, -ти, ж. = букат. Въ томъ же значеніи и Ум. букатка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
Гладісінько нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько. Мил. 148.
Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Шух. І. 88, 176. Комель, нижняя толстая часть снопа. Kolb. І. 63. Ном. № 313. МУЕ. I. 83. Чуб. VII. 378. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. Лохв. у. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші. Рудч. Ск. Н. 30.
Жовтячи́ще, -ща, м. Ув. отъ жовтяк.
Облупувати, -пую, -єш, сов. в. облупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Обковыривать, обковырять, отрывать, отбивать, отбить обмазку. Щоб не облупувало дощем огради, залізом покрили. Харьк. г. Облупала стіну, — буду знову мазати, бо погано було. Харьк.
Понатаганювати, -нюю, -єш, гл. Подвѣсить котелки къ треножникамъ. Я понаташнюю казанки, а тоді піду по картоплю. Волч. у. (Лобод.).
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧОРНІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.