Запроха́ння, -ня, с. = запросини.
Зволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зволокти́, -лочу́, -че́ш, гл. Стягивать, стянуть, совлекать, совлечь. Зволік дошки ув їдне місце.
Зуздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться, осмотрѣться.
Лепе́хуватий, -а, -е. 1) = лемішкуватий. 2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий.
Плід, пло́ду, м. Плодъ; потомство. Чий корінь, того й плід. Ні роду, ні плоду не мав старий. Гей, гей, не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина!... Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький? Хиба скажеш: з Рима родом, або з пугача дід мій плодом. А дід поросятко продав у чуже село. Каже: на плід.
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. І не куди где він, а до них у ворота прямцює.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива.
Сповідниця, -ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе.
Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько.
Шубраток, -тка, м. Инструментъ, которымъ ткачъ выглаживаетъ вытканную часть полотна.