Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бормотіти, -чу́, -ти́ш, гл. О евреяхъ: то-же, что и джерготати. Жиди бормотіли. Рудан. I. 56.
Боярство, -ва, с. Боярство, бояре. Греб. 328.
Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Старший братіку! одчини ворітця. Мет. 170. Хто торка, тому відчинять. Ном. № 7197.
Глупак, -ка, м. = дурень. Харьк. у. Желех.
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
Перепинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. переп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Быть перегораживаемымъ, перегороженнымъ чѣмъ либо протянутымъ. 2) Опоясываться, опоясаться. Я поясом перепнуся та и нікого не боюся. Грин. III. 654.
Попідрубувати, -бую, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ).
Похвал, -лу, м. = похвалка. Радом. у.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.