Віддалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. віддалитися, -люся, -лишся, гл. Отдаляться, отдалиться, удаляться, удалиться. Тепер же я сиротина у світі зосталась, що від роду віддалилась, а від села одійшла.
Волошка, -ки, ж.
1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки.
2) Раст. а) василекъ, Centaurea cyanus L. Ой у мене на городі зацвіли волошки. б) Trifolium alpestre L.
3) Крымская бѣлая овчина, грубошерстная, крупная. Ум. волошечка.
Вуставка, -ки, ж. = уставка.
Конферя, -рі, ж. Картофель.
Обезголовити, -влю, -виш, гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину.
Пробуток, -тку, м. Житье. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Я дав йому пустиню на пробуток.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку.
Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок.