Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чутися

Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111. Чулися молоді жарти. МВ. (О. 1862. I. 101). 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? Свад. п. А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? МВ. (О. 1862. III. 72). Чуюся на душі й на тілі, що й я живу. МВ. (О. 1862. III. 76).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУТИСЯ"
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Жаде́н Ii, -дна́, -е = жадни́й. Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей. Н. Вол. у. На копійку не жаден. Св. Л. 188.
Зата́нчити, -чу, -чиш, гл. = затанцювати.
Мостовни́чий, -чого, м. Смотритель мостовъ.
Похолоднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться холоднѣе. Ком. II. 48.
П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Г. Барв. 65. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали). Мкр. Н. 4.
Регітно нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Слободний, -а, -е. Свободный. Чуб. І. 165., Ум. слободне́нький, слободнесенький.
Справичити, -чу, -чиш, гл. Лишить дѣвственности. Н. Вол. у. (Лободов.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.