Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чутися

Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111. Чулися молоді жарти. МВ. (О. 1862. I. 101). 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? Свад. п. А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? МВ. (О. 1862. III. 72). Чуюся на душі й на тілі, що й я живу. МВ. (О. 1862. III. 76).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУТИСЯ"
Барабанський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барабану. Употребл., кажется, только какъ брань въ выраженіи: шкура барабанська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.
Дерону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Дернути. Як схоплю борону, та за ним дерону. Харьк. г.
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно. Борз. у.
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Корост, -ту, м. Корни и пр. на полѣ. Коросту багацько на полі. Чигир. у.
Оставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Ном. № 5287. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю. Чуб. V. 4.
Підвеселити Cм. підвеселяти.
Розляпати Cм. розляпувати.
Ряделце, -ця, с. Ум. отъ рядло.
Ситність, -ности, ж. Сытность, питательность. З сього сіна ситности не багато. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.