Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потя

Потя, -тя́ти, с. 1) Птенецъ; цыпленокъ. Вх. Пч. II. 11. Стало потя на ворота та й пів, та й пів. Гол. III. 438. Ум. потя́тко. А з потятком своїм всю ніч розмовляли. Гол. III. 387. 2)татарське. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯ"
Воротниця, -ці, ж. 1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ. Угор.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Камен. у.
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Потерять вѣру, извѣриться. 2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Н. Вол. у. Їй уже тепер усе зневірилося. Мир. Пов. II. 110. Тобі... зневірились люде. К. ЧР. 305.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Накуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. накури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь. Грин. III. 650.
Позасвідчувати, -чую, -єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Саклак, -ку, м. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123.
Страшити, -шу́, -ши́ш, гл. Пугать. Коли страшиш, сам не бійся. Ном. № 4402.
Унадний, -а, -е. = унадливий.
Цінькало, -ла, с. 1) Эпитетъ зяблика. 2) Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.