Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ). Шух. І. 84.
Дудла́вий, дудли́вий, -а, -е. = дуплавий. Дудлаве дерево. Вх. Лем. 412.
Забавля́ти, -ля́ю, -єш, с. в. заба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. Мет. 271. 2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать.
Зашко́дити, -джу, -диш, гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Чуб. І. 251. Півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. І. 124. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Чуб. І. 52. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. Гул. Арт. (О. 1861. III. 95).
Зуверіти, -рію, -єш, гл. Покоробиться. Зуверіли дощки. Вх. Лем. 421.
Переложити, -жу, -жиш, гл. = перекласти. Закони на нашу мову переложили. О. 1861 XI. 104.
Підчеревий, -а, -е. Подбрюшный.
Протавати, -таю, -єш, сов. в. протанути, -ну, -неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає. Н. Вол. у.
Уквітувати, -тую, -єш, гл. = уквітчати. Ми Химочку уквітували, щоб люде не пізнали. Грин. III. 429.