Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. 2) Въ губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Безхліб'Я, -б'я, с. Недостатокъ въ хлѣбѣ, безхлѣбье. Одно — безвіддя, друге безхліб'я. Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. Ум. безхліб'ячко.
Жалібно нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. Ум. жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка.
Налі́плювати, -плюю, -єш, сов. в. наліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Лѣпить, налѣпить, прилѣплять, прилѣпить; наклеивать, наклеить.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його.
Пчих II, -ху, м. Чиханіе. Бодай тобі поганий пчих був.
Ряндка, ряндочка, -ки, ж. Ум. отъ рянда.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ.
Ушикування, -ня, с. Приведеніе въ порядокъ въ строй.
