Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Неділя, -лі, ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Породила мене мати у святу неділю. Ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Ні, на сьому тиждні вже не ткатиму, з неділі почну. А з неділі вже й Петра.
Необережний, -а, -е. Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть.
Перехитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить. Хитрував, а то ще хитріше, перехитрувало.
Подалі нар.
1) Поодаль.
2) Далѣе.
Понадточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и надточити, но во множествѣ
Поштовий, -а, -е. Почтовый.
Привлащати, -ща́ю, -єш, сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
Призабути, -буду, -деш, гл. Нѣсколько забыть. Призабув своє рідне слово. Тим часом мене тут призабули.
Рогожа, -жі, ж. Рогожа. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Ум. рого́жка.