А́ртус, -са, м. Артосъ.
Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Залиши́ти, -ся. Cм. залишати, -ся.
Комашитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Кучомка, -ки, ж. Ум. отъ кучма.
Небожа, -жа́ти, с.
1) Племянникъ, племянница (ребенокъ). Зайдіть, лишень, то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала.
2) мн. Голубчики, милые. Хтіла б бранцями, небожатами, цілий світ звоювати.
3) мн. Употребляется подобно слову небіж 3. Такий мені, небожата, сон приснився (Алканъ-паша къ янычарамъ и рабамъ). Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать... Дознаються небожата, чия на вас шкура!.. Ум. небожатко, небожаточко.
Підтяга, -ги, м. Воръ. У Турна був сутяга, брехун, юриста, крюк, підтяга, і ділом Турна заправляв.
Притаїти, -таю́, -їш, гл. Притаить. Нічичирк, і дух притаїв.
Супруга, -ги, ж.
1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра.
2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Я зїм у супрузі.