Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випростувати, -тую, -єш, сов. в. випростати, -таю, -єш, гл. Выпрямлять, выпрямить; вытягивать, вытянуть. Випростав ти спину од тяжкої ноші. К. Псал. 189. ніжки випростати. Умереть, издохнуть. До вечора й ніжки (півень) випростав. Сим. 216.
Вихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна. Н. Вол. у.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Мандебуряни́к, -ка, м. Хлѣбъ изъ муки и картофеля, называемаго мандебурка. Вх. Зн. 34. Желех.
Напроха́ти Cм. напрохувати.
Нарони́ти, -ню́, -ниш, гл. Уронить много. Та летіла зозулечка через сад, наронила пір'вчка повен сад. Kolb. І. 292.
Паликопа, -пи, м. День св. Пантелеймона (27 іюля). Маркев. 17.
Позадь, -ді, ж. = послід 1. Вх. Зн. 51.
Угілля, -ля, с. = вугілля.