Валежний, -а, -е. Имѣющій значеніе. важность, солидный. Це штука валежна.
Зави́чка, -ки, ж. = звичка. бра́ти зави́чку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати.
За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати.
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі?
Лі́гарь, -ря, м. 1) Каждая изъ двухъ жердей, которыя, при укладкѣ дровъ въ кубическія сажени, кладутся на землю, подъ дрова. 2) Накатина, каждое изъ бревенъ наката, находящагося подъ деревяннымъ поломъ. Cм. леґарь.
Пачіски, -со́к, мн. = пачоси.
Пиндження, -ня, с. Спесивость, чванство, важничанье.
Поножі, -жей, мн. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Признатний, -а, -е. Выдающійся, замѣтный. Попова хата у селі признатна.
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь.
