Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постягати

Постягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и стягти, но во множествѣ. Назад руки постягала, під хана погнала. АД. І. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТЯГАТИ"
Биркастий, -а, -е. О шерсти овецъ: въ мелкихъ завиткахъ. Вівці биркасти. Вх. Лем. 391.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Змилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. змилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. І вже книга не змилиться. Лебед. у. 2) Смыливаться (о мылѣ).
Киркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] ки́ркнути, -кну, -неш, гл. Рѣзко пронзительно кричать, крикнуть (о курицѣ). Желех. Пипоть у курей після ячменю робиться, — вони тоді киркають. Грин. І. 253.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Неможливо нар. Невозможно.
Орілка, -ки, ж. = горілка. Грин. III. 385.
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Тихшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тише, утихать. Якось тихшала все, ніби сумирялась. МВ. ІІ. 51.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.