Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабиця

Кабиця, -ці, ж. 1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20. Горить огонь тихенько на кабиці. Шевч. 2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь. Вас. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБИЦЯ"
Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками. Вх. Лем. 394.
Вакан, -на, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ. Вас. 197.
За́пно нар. Досадно, непріятно, обидно. Он за що йому запно! ЗОЮР. І. 22. Йому, бач, запно, що моя жінка краща, ніж його. Запно бува, як дитина в хаті наробить. Лебед. у. Як було за панщини заставляють у неділю робити, то й запно, а тепер сами собі роблять і байдуже. Волч. у.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Желех.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Маляско́вий, -а, -е. Изъ свекловичной патоки. Маляскова горілка.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Одробина, -ни, ж. Кроха.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. І. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.