Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабиця

Кабиця, -ці, ж. 1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20. Горить огонь тихенько на кабиці. Шевч. 2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь. Вас. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБИЦЯ"
Дури́світка, -ки, ж. Обманщица.
Загра́катися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Мене... послано, що вже не зап'ю, не забалакаюсь, не загракаюсь, та й не злякаюсь. Г. Барв. 443.
Звече́ряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. Вх. Лем. 418.
Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Чуб. III. 450. Обтикала всю голову квітками.
Підсоловій 2, -вія, м. пт. Silvia hypolais, пѣночка. Вх. Пч. II. 14.  
Понасмажувати, -жую, -єш, гл. Нажарить (во множествѣ). Гусей, поросят понасмажували. Кіев. г.
Потирити, -рю, -риш, гл. 1) Потащить. Чуб. II. 541. 2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире. Драг. 63.
Потлумачити, -чу, -чиш, гл. Объяснить (во множествѣ).
Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Черепаха, -хи, ж. 1) Черепаха. Чуб. І. 66. Швидкий, як черепаха. Ном. № 11000. 2) Глиняная курительная трубка. Шух. І. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.