Гадюк, -ка, м. = гадина.
Гра́тися, гра́юся, -єшся, гл. Играть, забавляться. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. З собакою унучок грався.
Закінча́ти и закінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ.
Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови.
Звалаши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Выхолостить.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Ув. отъ здоро́вий.
Киянка, -ки, ж.
1) Кіевлянка.
2) Богомолка, идущая на богомолье въ Кіевъ, или возвращающаяся оттуда. Понеділкує, черничить, киянок годує.
3) Небольшой деревянный молотокъ у столяра. Ум. кия́ночка. Я з Києва швачка, я з. Києва кияночка, а з города городяночка.
Образ, -зу, м.
1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте.
2) Картина.
3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали.
4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте.
5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Ум. образок, образочок, образець. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий.
Скряботушка, -ки, ж. = шкряботушка. Мишка-скряботушка.
Шутий, -а, -е. Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. «Нема такого діла, щоб я не зробив!» — «А налигай шутого вола за роги.» — «Еге, коли ні за що налигача зачепити.» б) Безухій, безхвостый. шутий собака (безухій); шута корова (безъ хвоста); шутий цап — козелъ безъ бороды. в) — чоловік. Безухій или лишившійся волосъ на головѣ человѣкъ. г) — та цибуля. Лукъ безъ луковицы. Шута цибуля: одні пера, а головки нема. е) шута шия. Обнаженная, не прикрытая воротникомъ шея. У дівчини шута шия. ж) Узоры въ вышивкахъ также называются шуті: особый родъ, отличающійся отъ иного рода, называемаго ріжкаті.
