Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабиця

Кабиця, -ці, ж. 1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20. Горить огонь тихенько на кабиці. Шевч. 2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь. Вас. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБИЦЯ"
Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.
Гало, -ла, с. 1) Шаръ. 2) Стекляный шаръ для глаженья. Полт. 3) Круглая поляна въ лѣсу. Н. Вол. у. 4) Круглое пространство на озерѣ, незаросшее водорослями. Н. Вол. у. 5) Лѣсное озеро. Н. Вол. у. Cм. Гал.
Єдна́ння, -ня, с. 1) Соединеніе, соглашеніе. 2) Договариваніе.
Корчитися, -чуся, -чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Чуб. І. 85. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі. Стор. МПр. 131.
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка. Вх. Зн. 47.
Пійло, -ла, с. 1) Пойло. 2) Дурной напитокъ вообще.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34.
Угадати Cм. угадувати.
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю. АД. І. 118.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.