Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрадність, -ности, ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361.
Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Н. Вол. у. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Канев. у. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Н. Вол. у. Cм. загаждати.
Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.
Ма́біть нар. = мабуть. Е-е, дядечку! вона, мабіть, чи не ковшем їх міряє. МВ. І. 107.
Навгу́л нар. Огуломъ. Угор.
Повбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Дівчата... повбіраються так, що ну! Кв.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Служенька, -ки, ж. 1) Ум. отъ слуга. 2) = службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку. АД. І. 1.
Тамтади нар. = тамтуди. Тамтади лежит давна стежейка. Гол. II. 41.
Тиририкати, -каю, -єш, гл. = тирикати. Шейк.