Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зателе́па, -пи, об. Неряха. МВ. (КС. 1902. X. 152). Осе ше зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, запаска теж, пояс аж по землі волочеться. Брацл. у. Уже й вечір минає; а як вечір проминув, — зателепа прилинув. Грин. III. 652.
Кам'яничин, -на, м. Обитатель города, каменнаго дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая. ЗЮЗО. I. 11. (Прилож.).
Кинді, -дів, мн. = кенді. Надів на ноги кинді нові і рукавиці взяв шкапові. Котл. Ен.
Поговір, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. Ном. А на мене молодую поговір та слава. Мет. 85. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися. Мет. 84.
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл. 1) Пометаться изъ стороны въ сторону. 2) Покапризничать.
Подорожити, -жу, -жи́ш, гл. = подорожитися.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ. Желех.
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. І. 178. 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Н. п.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.