Відрубність, -ности, ж. Отдѣльность.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Осавула спав міцним сном. Міцного напитку не питиме. 2) Прочный. Міцний, як з клочча батіг.
Недопал, -лу, м. Нехорошо обожженный кирпичъ.
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться.
Прибгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Пригнуть. 2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. 3) Прибавить. Та й «Матроза» прибгав би до «Княгині».
Притихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Утихнуть.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий.
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Ряснота, -ти, ж. Обиліе, изобиліе (плодовъ, листьевъ).