Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ. Шух. І. 84.
Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Г. Барв. 7. Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить. Мил. 103.
Забу́рний, -а, -е. Буянь. Він як п'яний, — страх який забурний. Міусск. окр.
Писк, -ку, м. 1) Пискъ. Ні писку, ні виску. 2) = писок 1. З свинячим писком та в пшенишне тісто. Ном. № 1036. Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила. Чуб. V. 1144.
Проспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл. 1) Проспаться. 2) Выспаться; проснуться. Поки багата проспалась, убога-небога напрялась. Чуб. V. 916. Барабаш, гетьман молодий, од сна проспався. АД. II. 12.
Репалка, -ки, ж. То-же, что и ковзалка, на которой парни и дѣвушки скользятъ попарно, взявшись за руки. КС. 1887. VI. 482.
Решт, -ту, м. = решта.
Розстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розстебнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Він розстебнув одежу. Левиц. Пов. 190.  
Скоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = скуштувати. Чи знаєш ти, дівчино, я хороше прошу яблучка червоного з саду скоштувати. Чуб. V. 327.
Ужів, -же́ва, -ве = вужів.