Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. Валяється, як свиня в барлозі. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
Вистягати, -гаю, -єш, сов. в. вистягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть. Вистягти ногу.
Жура́вличок, -чка, м. Ум. отъ журавель.
Малова́жити, -жу, -жиш (собі щось, когось), гл. Не придавать значенія, не цѣнить.
Окостуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Цей віл худий, але окостуватий.
2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Ото його і гості й побратимці.
Покрівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавиться.
Помізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Подумать, поразмыслить. Коли хочеш що казати — перш помізкуй, як почать.
Тринькати, -каю, -єш, гл.
1) Расточать, мотать, спускать деньги.
2) Картавить, нехорошо произносить.
Чужоложство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. Чужоложству даймо спокій, корчми попустімо!
