Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порібрина

Порібрина, -ни, ж. = поребрина. Козел. у. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІБРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІБРИНА"
Вугор, -гра, м. Угорь, прыщъ.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Чуб. V. 1114. Городив він раз із батьком хлів. Грин. І. 166. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Ном. № 8676. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху. Ком. Пр. № 780.
Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці. О. 1862. VIII. 18.
Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити. Шух. І. 181.
Інститутка, -ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Мерще́нько нар. Ум. отъ мерщій.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Тепломір, -ра, м. Термометръ. Термометр по нашому зветься тепломіром. Ком. II. 78.
Цілити 1, -лю, -лиш, гл. Исцѣлять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІБРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.