Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цівка

Цівка, -ки, ж. 1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. Стор. МПр. 105 2) = ціва 1. Черк. у. 3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Шух. І. 257, 258. МУЕ. ІІІ. 14, 15. Вас. 166, 167. Cм. ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. Мет. 312. 4) Трубка. Вас. 205. У пневматичної машини дві цівки або дудки. Ком. II. 72. 5) Ружейный стволъ. Шух. І. 284. МУЕ. І. 229. 6) Дымовая труба. Угор. 7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: верхня цівка — выше колѣна, нижня цівка — ниже колѣна. Богод. у. 8) Плечевая кость. Конст. у. 9) Часть олійниці. Cм. Шух. І. 163. 10) мн. цівки. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петая, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки (Кубань). О. 1862. ІІ. 62. 11) Струя. Левиц. І. 294. Котл. Ен. IV. 20. Дощ іде, як відром Ілле, а зо стріх біжить, як цівкою. Ном. № 572. Кров цівкою б'є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ном. № 11752. Ум. ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІВКА"
Бастрюк, -ка, м. = байстрюк.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Закріпости́ти, -ся. Cм. закріпощати, -ся.
Олійний, -а, -е. 1) Масляный (о растительномъ маслѣ). Намальований олійними фарбами. Левиц. І. 134. 2) Маслянистый (о растительномъ маслѣ). Свиріпа дуже олійна. Лебед. у. Насіння з соняшника олійне. Волч. у.
Порослива прил. О свиньѣ: плодовитая.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Сподобний, -а, -е. Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бути сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Рк. Левиц. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Грин. III. 645. Кому то вже така краля не сподобна буде! МВ. (О. 1862. III. 53). А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна. Чуб. V. 259.
Убивання, -ня, с. 1) Убиваніе. К. Дз. 225. Протест перед всьогосвітньою інтелліґенцією за сліпе і тиранське вбиваннє нашого національного духа. К. ХП. 137. 2) Вбиваніе, вколачиваніе.
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький. Шейк.
Хиль! меж., выражающее быстрое наклоненіе. Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила. О. 1861. XI. Кух. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.