Ватажний, -ного, м. = ватажок.
Галанчатий, -а, -е. Одѣтый въ узкіе брюки.
Герць, -ця, м. = герець.
Ґзи́тися, ґжу́ся, ґзишся, гл. = Дрочитися (о скотѣ). Корова ґзится.
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Запічку́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, лежать за печкой.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Понапетльовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и напетлювати, во во множествѣ.
Того 1), мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала.
Хвортунити, -нить, гл. безл. Везти, удаваться. Йому хвортунить.