Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

герць

Герць, -ця, м. = герець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕРЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕРЦЬ"
Берестище, -ща, м. Ув. отъ берест.
Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Колотниця, -ці, ж. Сварливая женщина, заводящая ссоры.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим. Стор.
Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок. Левиц. І. 307.
Отсе нар. Вотъ, вотъ это. Отсе ви, братці, не добре зробили, що напилого козака гуляти пустили. Н. п. Отсе тобі, козаченьку, три дороженьки вкупі. Чуб. V. 940.
Пархатий, -а, -е. Паршивый. Назирив він коненя мале, сухе та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
Побачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Приобріти, -рію, -єш, гл. = придбати. Вх. Зн. 55.
Хоробрість, -рости, ж. Храбрость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕРЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.