Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

герць

Герць, -ця, м. = герець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕРЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕРЦЬ"
Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат. Чуб. V. 366.
Жовто́брюха, -хи, ж. пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. жовто́брюшка.
Забари́ти, -ся. Cм. забаряти, -ся.
Захили́ти, -ся. Cм. захиляти, -ся.
Ме́стниця, -ці, ж. Мстительница.
Палкий, -а́, -е́ 1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі. 2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була. Камен. у. 3) Пылкій. До роботи палка. Г. Барв. 424. Ум. палке́нький, палкесенький.
Печкур, -ра́, м. = пічкур.
Прираяти, -ра́ю, -єш, гл. = прирадити. Драг. 170. Прираяли люде: пойди заміж, — добре тобі буде. Чуб. V. 592. Люде прираяли, щоб кого за дитину (взяти). Сим. 234.
Рем'я, -м'я, с. = рам'я. Канев. у.
Розсмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. І. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕРЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.