Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попірчити

Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив. МУЕ. I. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІРЧИТИ"
Вдовенко, -ка, м. = удовенко.
Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.
Горі́лка, -ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки — нема говірки. Чуб. І. 282. Ум. Горі́лонька, горі́лочка. Грин. ІІІ. 681.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! Чуб. V. 49. 2) = любисток. Вх. Лем. 433.
Мі́тися, міюся, -єшся, гл. = матися.
Позахлявати, -ва́ємо, -єте, гл. Отощать, ослабѣть (о многихъ). Позахлявали так, що не можуть одтягти до його гласу. Грин. III. 349.
Роззнак, -ка, м. роззнака, -ки, ж. Знающій человѣкъ. Встрѣчено въ употребленія только съ отрицаніемъ не: Бреше, бреше, а я слухаю та мовчу, наче б то я й не роззнак. Я жінка не роззнака, не знаю, куду обернутись. Cм. нероззнака.
Синьогуб, -ба, м. Рыба Abramis vimba. Вх. Пч. II. 18.
Схрестити, -щу́, -стиш, гл. Скрестить. Просиділа Настя в кутку, схрестивши руки. МВ. ІІ. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.