Заба́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Увидѣть себя. Коли на тім злиденнім полі забачуся в щасливій долі? 2) Увидѣться. Забачимося в кушніра на жердці.
Заме́тина, -ни, ж. Отдѣльное бревно въ заметі 2.
Нація, -ції, ж. Нація. Зібрані з усяких націй, студенти не могли ніяк погодитись між собою. Знялись... вгору до великого задуму воздвигнути рідну націю з духовного занепаду.
Обповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпови́ти, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить. Дивлюсь, аж приятель (хміль) за гілку зачепився, а трохи згодом глядь — всю рожу обповив.
2) Пеленать, спеленать.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Приповістися, -вімся, -віси́ся, гл. = приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла.
Роздобрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Раздобриться. Рад був о. Гервасій, що пан так роздобрухавсь.
Сімня, -ня, с. = сім'я. Поле не оране, сімня не міряне; хто сіє, той розуміє.
Тачка, -ки, ж. Тачка. Везуть люде тачку. Ум. тачечка.
Химородь, -ді, ж.
1) = химорода. Почав вже химороди строїти.
2) = хамородь.
