Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкосити Cм. відкошувати.
Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Дола́жувати, -жую, -єш, гл. = доладжувати.
Донщи́ха, -хи, ж. = дончиця. Донщиха йшла в Ярусалим. Черк. у.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Перезов, -зви, ж. = перезва. Маркев. 146. Просить, шоб ви приходили в перезов. Грин. III. 450. Розсунь, свате, хату великую перезов маєш. Н. п.
Поступатися, -паюся, -єшся, сов. в. поступитися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) = поступати, поступити 1. Поступається назад. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш. Конст. у. 2) = поступати, поступити 2. ХС. VII. 421. Нічим не поступиться бісова скнара. Максим поступився везти хуру, а далі й не схотів. Волч. у. Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем? К. ХП. 66.
Промикати, -каю, -єш, гл. Продернуть, протянуть сквозь что. Шух. І. 238.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище. О. 1862. VI. 76.