Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Ковизка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ковиза. 2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку. Мнж. 182.
Красіти, -сію, -єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі. Чуб. III. 139.
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. Желех.Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає! ЗЮЗО. II. 528.
Ляку́чий, -а, -е. = лякливий. Левч. 133.
Натуронька, -ки, ж. Ум. отъ натура.
Перелупати, -паю, -єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають. Ном. № 3207.
Підібгати, -га́ю, -єш, гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. Мет. 58.