Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперечниця

Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254 — 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕРЕЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕРЕЧНИЦЯ"
Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Глотно нар. = глітно. Так глотно, що й стати нігде. Ольгоп. у.
Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой. Аф.
Кровавий, крова́вити и пр. Cм. крівавий, крівавити и пр.
Набе́хтатися, -таюся, -єшся, гл. Нажраться.
Пупчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. І. 48.
Стріт, -ту, м. Встрѣча. Еф. 55.
Суплаття, -тя, с. Одежда, бѣлье, домашняя рухлядь. Г. Барв. 174. А суплаття надбають повні скрині. К. Іов. 58.
Хреститель, -ля, м. Креститель. Рудч. Ск. І. 178. Іван хреститель воду перехрестить. Колядка. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕРЕЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.