Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ба́биця, -ці, ж. 1) Баба, старуха. Усім хлопцям по дівчині, мені бабицю стару. Грин. ІІІ. 646. 2) Раст. Alyssum campestre. Желех. 3) Также и во мн. Ба́биці. Боль, колики въ животѣ. ЕЗ. V. 42. Кіевлянинъ. 1867. №№ 82 и 83. Дѣтская болѣзнь. КС. 1893. VII. 80. (Відьма) що пропасницю, студінь і горячку зелом відмиє — на ліси відмовит, бабиці люті пшоном відварит. Люб. 59.
Гвавт, -ту, м. = гвалт. Драг. 247.
Замучи́тися 1, -чу́ся, -чи́шся, гл. Измучиться.
Пірчун, -на, м. Молодой козелъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Помагати, -га́ю, -єш, сов. в. помогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Посл. Як би не біг, хто б нам поміг. Ном. помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Рудч. Ск. II. 56. Помагай-бу, женче! Чуб. V. 551.
Простіненько нар. = простісінько. А я простіненько за ним побіг. Н. Вол. у.
Ростягання, -ня, с. 1) Растягиваніе. 2) Растаскиваніе.
Самовправа, -ви, ж. Самоуправіе. Мир. ХРВ. 386.
Самосил, -ла, м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел, v. 2) Раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 138.
Трунка, -ки, ж. Ум. отъ труна.