Вигукувати, -кую, -єш, сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи.
Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. 2) О коростелѣ: кричать.
Наближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. набли́зитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться, приблизиться. Зраділа, що панство таке наближалось до неї. Наблизилось до вас царство Боже. Смерть наближається. Піджидать, поки наблизяться (гуси), бо цілісінький табун ходив.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою.
Прочитати, -та́ю, -єш, гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта.
Стовкмачити, -чу, -чиш, гл. = стокмачити.
Узброювати, -роюю, -єш, сов. в. узбро́їти, -рою, -їш, гл. Вооружать, вооружить.
Шибеняк, -ка, м. = шибеник.
