Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грузи́ло, -ла, с. Шесть съ желѣзной скобой, которымъ рыболовы придерживаютъ края сѣти у дна (при вытягиваніи). МУЕ. I. 46. (Добруджа).
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Хата. 63. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. К. (О. 1861. VI. 32). 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. К. ЧР. 6. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. ІІ. 113. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Правда, 1867, № 10. Лист. П. Куліша. Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку? Кв.
Качур, -ра, м. 1) Селезень. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. Шевч. 660. Дикий качур все на воді і днює, й ночує. Чуб. V. 265. 2) Рабочій, перевозящій грузъ на тачкѣ. Ростовъ-на-Дону. Ум. качурик. Зморозь того качурина, нехай качка кваче. Н. п. Ув. качурина. Заріж, сину, качурину, нехай качка кваче. Чуб.
Коритечко, -ка, с. Ум. отъ кори́то.
Кровать, -ті, ж. Кровать, ложе. І в кімнаті на кроваті спочити лягли. Шевч. На моїй кроваті постілька біленька. Грин. III. 212. Ум. кроватонька, кро́ваточка, кроватька. А він їй загадав постіленьку слать на тій кроватеньці. Чуб. V. 820. В коморонці кроватонька тесова на кроватоньці периночка пухова. Чуб.
Підіплечка, -ки, ж. Подоплека.
Позавічний, -а, -е. Заглазный, заочный. Ном. № 10497.
Рама, -ми, ж. 1) Рама. 2) Переплетъ у окна, рама. 3) Зарубка. Вх. Лем. 459.
Суч, -чі, ж. 1) Сученыя нитки — для сѣти, рукавиць. Н. Вол. у. Та тут, оно треба сучі, — тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий. Брацл. у. 2) Дратва. Св. Л. 168.
Узьмінь Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ, не замерзающимъ зимой. Козел. у. Слов. Д. Эварн.