Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурсацький

Бурсацький, -а, -е. Бурсацкій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРСАЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРСАЦЬКИЙ"
Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. О. 1861. І. 319. Книги історичні. K. Гр. Кв. XIII. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Канонадити, -джу, -диш, гл. Стрѣлять изъ пушекъ. На турчина бив нею, канонадив. К. ПС. 65.
Колоття, -тя́, с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе.
Копилиця, -ці, ж. Незаконная жена, наложница. Вх. Зн. 28.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186.
Пооббілювати, -люю, -єш, гл. Оббѣлить (во множествѣ).
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща. Мир. ХРВ. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРСАЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.