Відсапувати I, -пую, -єш, сов. в. відсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отрабатывать, отработать полотьемъ. Дайте на подать п'ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Поїздонько, -ка, м. Ум. отъ поїзд.
Предся I нар. = предці.
Прибік, -бока, м.
1) Боковая пристройка къ зданію, напр. при́боки въ клуні — по обѣимъ ея сторонамъ, для большей вмѣстимости, находятся въ связи съ клунею, но отдѣлены отъ нея стѣнами.
2) Часть сѣней, прилегающая къ хатѣ, отдѣленная отъ остальныхъ сѣней стѣнкой, — здѣсь находится устье варистой печи и входъ въ хату.
Прорубувати, -бую, -єш, сов. в. проруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Прорубывать, прорубить. Прорубує тернову огорожу. Прорубай вікно; щоб видно було.
Світило, -ла, с.
1) Свѣтило.
2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила.
Скорушина, -ни, ж. = скорух.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ.
Тетерка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.