Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поманюньку

Поманюньку нар. Понемножко. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАНЮНЬКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАНЮНЬКУ"
Відполовинити, -ню, -ниш, гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає.... Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув. Г. Барв. 405.
Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Чуб. VII. 392. Треба обкидати город вором. Канев. у. 2) Козлы. Шух. І. 179. 3)ра. Жеребець. Шух. І. 79. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Шух. І. 211. Ум. ворик. Щух. І. 211.
Гаремниця, -ці, ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли. К. МБ. XI. 156.
Козубенька, -ки, ж. Ум. отъ козубня́.
Красючка, -ки, ж. 1) Красавица. 2) = красулька. Канев. у.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Поперемальовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перемалювати, но во множествѣ.
Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Рудч. Ск. І. 74. Павла вона сливе й не бачила. МВ. (О. 1862. І. 81).
Утонька, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Шклити, -лю, -лиш, гл. = скли́ти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМАНЮНЬКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.