Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатший, -а, -е. Сравн. ст. отъ багатий, то-же, что и багатіший. Не по правді, молодий козаче, зо мною живеш: до багатшої, та до паганшої що-вечора йдеш. Чуб. V. 396.
Гадка, -ки, ж. Мысль, помышленіе, думка. Ні думки, ні гадки. — Що хатка, то инша гадка. Взяли мене думки та гадки. Ном. № 5807. а ні гадки. і гадки не має. И не думаетъ вовсе; и въ усъ себѣ не дуетъ; и не заботится. Ном. № 4991. Його лають, а він, а ні гадки, (а він і гадки не має). Его бранятъ, а онъ и въ усъ себѣ не дуетъ. Не журиться Катерина, і гадки не має. Шевч. 67. За годинки жито помолотили й прибрали, — тепер ні гадки, — т. е. теперь и спокойны. Черн. у. шкода й гадки. Нечего и думать. Шкода й гадки, не буде нічого. Шевч. 422. Ум. гадонька, гадочка. Думки-гадоньки не мають. Шевч. 648. Ой почєли вівчєрики гадочки гадати, як би дати Бондарючці та у село знати. Шух. І. 205.
Долу́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. долу́патися, -паюся, -єшся. Доискиваться, докапываться. Люде й не долупуються, куди то гроші йдуть. Камен. у.
Зако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Закатываться, закатиться. Закотилось сонечко за зеленіш сад. Мет. 316. Очі йому аж під ліб закотились. Кв. II. 205. Упустила копійку, а вона закотилася аж під піч.
Запуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить куда; вгонять, вогнать (о скотѣ). А ми просо засієм, засієм! — А ми стадом запустим, запустим. Мет. 297. 2) Пускать, пустить въ ходъ. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Ном. №3114. 3) Запускать, запустить, погружать, погрузить; вонжать, вонзить. Як на ляха козак налітав, в нюю спис запускав. Мог. 87. 4)чим що. Подбавлять, подбавить во что какой-либо жидкости. Горілка була у пляшці наче запущена перчівкою. Новомоск. у. 5) Запускать, запустить, оставить безъ присмотра, въ небреженіи. Одна ка запустила діжу, шо вона й на діжу не похожа: около і в середині... позасихало тісто. Грин. 1. 77. Байрачок той колись, видно, і хорошенький був, тілько потім запустили. Сим. 217. 6) тереве́ні запусти́ти. Начать болтать. Ном. № 12968.
Козакування, -ня, с. Козацкая жизнь. Господь наустив тебе взятись ізнов до козакування. К. ЧР. 22.
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Черк. у. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину. Левиц. І. 470.
Рантушина, -ни, ж. = рантух.
Свататися, -таюся, -єшся, гл. 1) Свататься. Тільки що задумаєш свататись, то й станеш зараз брехати: без брехні пі жоден чоловік не сватався. Ном. № 8961. Въ нижеслѣдующемъ значеніи съ измѣненнымъ удар.: свататися: 2) Дѣлаться по отношенію другъ къ другу сватами въ значеніи сват 1 и 2. Cм. еще свахатися.
Ула́годжувати, -джую, -єш, сов. в. ула́годити, -джу, -диш, гл. 1) Улаживать, уладить. 2) Усмирять, усмирить, укрощать, укротить, успокаивать, успокоить. Злого ласкою більш улагодиш, як сваром. Котл. МЧ. 441.