Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ік

Ік пред. = к. Аж ік вечору вже знову приходить. Рудч. Ск. II. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІК"
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово. Желех.
Карабеля, -лі, ж. Изогнутая сабля. Біля боку моталась карабеля, обсажена самоцвітами. МПр. 76.
Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ. Желех.
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3. Вх. Уг. 245.
Наві́жки дава́ти. Предупреждать, предостерегать, предувѣдомлять. Барана стрижуть, а козлу навіжки дають. Ном. № 3905.
Нечесно нар. Нечестно.
Пискавка, -ки, ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя.
Розшарпувати, -пую, -єш, сов. в. розшарпати, -паю, -єш, гл. Растерзывать, растерзать. Піду в ліса, піду в гори і на острі скали, а щоб моє грішне тіло звіри розшарпали. Чуб. V. 222.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Чепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться красивѣе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.