Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ік

Ік пред. = к. Аж ік вечору вже знову приходить. Рудч. Ск. II. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІК"
Близькість, -кости, ж. Близость. Желех.
Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. Ном. № 9639. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Ном. № 4660. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити. Маркев. 142.
Катервак, -ка, м. = тетервак. Вх. Зн. 24.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Ницак, -ка, м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. К. Бай. 75. Покиньте зараз римських ницаків. К. ПС. 95.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Скрикнути Cм. скрикувати.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L. ЗЮЗО. I. 125.  
Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову. Ном. № 11097.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.