Благочестивий, -а, -е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. Стали гонительства і на попів благочестивих.
2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає.
Зга́рний, -а, -е.. Cм. згарен.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками.
Палениця, -ці, ж.
1) = паленина.
2) Печеная прѣсная лепешка.
Перебивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл.
1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю.
2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив.
3) Одолѣвать, одолѣть въ битвѣ, въ бою. Їк я тебе переб'ю, то я буду старша.
4) Мѣшать, помѣшать, перебивать, перебить (въ дѣлѣ, разговорѣ). Перебив йому брехати. Хто мені буде ділечко перебивать.
Перемиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перемитися, -миюся, -єшся, гл. Перемываться, перемыться.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині.
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Узріти, -рю, -риш, гл. = уздріти. Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів.