Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узріти

Узріти, -рю, -риш, гл. = уздріти. Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів. Лукаш. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗРІТИ"
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Хата. 136. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші. ЗОЮР. II. 85.
Зада́р нар. Даромъ. Вх. Лем. 415.
Кигикання, -ня, с. Крики чайки. Желех.
Поволоситися, -шуся, -сишся, гл.з ким. Потаскать другъ друга за волосы. Поволосився з Іваном. Вх. Зн. 8.
Поменятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. помени́тися, -нюся, -нишся, гл. Пообѣщать. Я поменявся йому це дати. Конст. у.
Прилаштовувати, -вую, -єш, сов. в. прилаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Придѣлывать, придѣлать, прилаживать, приладить, пригнать.
Самовладний, -а, -е. Самовластный, самодержавный. К. ПС. 135. Князювати над самовладними князьми й панами. К. ЦН. 200.
Телій, -лія Болѣзнь: сибирская язва. Харьк. Ворон. Волын. г. У Манжуры: воспаленіе у лошадей и скота. Мнж. 193.
Удягало, -ла, с. Верхняя одежда, надѣвающаяся въ рукава. Як поїду в Харків, то там куплю собі яке удягало — свиту, або чинарку. Волч. у.
Цапур, -ра, м. = цап і. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.