Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апостолува́ння, -ня, с. Апостольство, пребываніе апостоломъ. Коли иншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в Господі. І посл. св. ап. Павла до Коринѳ. IX. 2.
Бодачок, -чка, м. 1) Ум. отъ бодак. 2) Раст. Cirsium pannonicum. Лв. 97.
Бочка, -ки, ж. 1) Бочка. Шух. І. 250. Горілочки бочка. Чуб. ІІІ. 243. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Ум. бочечка. Чуб. ІІІ. 456.
За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. Ном. № 1254. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія. Вх. Зн. 20.
Оплетини, -тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ. Вх. З. 44.
Погребиця, -ці, ж. Землянка.
Позадинати, -на́ю, -єш, гл. Вставить дно (во многомъ). Бондарь позадинає барильця. Волч. у.
Прибіжанин, -на, м. Богомолецъ. Сто двадцять літ живе чернець мовчущий... На поучення прибіжанам темним знай мимрить. К. МБ. II. 132.
Прохідка, -ки, ж. Прогулка. Харьк.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. Канев. у. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла. Волч. у.