Дзе́нгель, -лю, м. Раст. Archangelica officinalis Hoffm.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Дружкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть дружко́м или дру́жкою на свадьбѣ. Було б тобі, дружку, не дружкувати, було б тобі свині пасти. Чи ти вже дружкувала коли?
Загне́сти, -нету, -теш, гл. — тісто. Замѣсить тѣсто.
Обскубати, -баю, -єш, сов. в. обскубти, -бу, -бе́ш, гл.
1) Ощипывать, ощипать (перья, волоса). Задрипаний такий (півень), обскублений, гребінь на йому покльований, крила мов деркачі.
2) Обрывать, оборвать, обдергать. Обскубли йому таки добре чуба.
Плачний, -а, -е. Плачевный, скорбный, жалостный. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла.
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. (П'яний) пуць на землю. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. А воно пуць з рук.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Хожувати, -жую, -єш, гл. Хаживать. Хожували пани в гори.
Черв, -ва, м.
1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять.
2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув.
