Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покійчик

Покійчик, -ка, м. Ум. отъ ii покій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІЙЧИК"
Баюсатий, -а, -е. = баусатий. Вх. Лем. 390.
Бочище, -ща, с. ув. отъ бік. Дурне мужичище взялось у бочище. Грин. ІІІ. 327.
Вибовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. ви́бовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Выплескиваться, выплескаться, разболтаться. 2) Выплывать, выплыть съ трудомъ.
Жальце́, -ця́, с. Ум. отъ жало.
Кожушанка, -ки, ж. 1) Женская шуба, покроемъ подобная свиті. КС. 1893. V. 28
Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Просумувати, -му́ю, -єш, гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время.
Рицарювати, -рюю, -єш, гл. = лицарювати. К. ЧР. 191.
Танцюристий, -а, -е. Любящій танцовать.
Товаришка, -ки, ж. Товарка. Мнж. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.