Безчисна прил. ж. — мережка. Такая мережка, въ которой нѣтъ чисниць, т. е. всѣ нитки утка выдернуты.
Зарива́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. зарва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула. 2) Порываться. Вже Катря сама до їх бігати заривалася. З) Начинать, начать споръ, ссору. Не заривайся з багатиром, бо він судців підкупе.
Наломи́тися, -млю́ся, -мишся, гл. 1) Надломиться. Вісь наломилася. 2) Пріучиться, приспособиться. Привчив його і читати і все став робити як слід. Я його не силував, не намагався дуже. Він потроху і наломився. Тепер таки наломивсь балакати по козацьки, а скоро прийшов до нас, то насмішив братчиків своєю мовою.
Натягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. натягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Натягиваться, натянуться.
2) Напяливаться, напялиться.
3) Натужиться, понатужиться. Натягається, як пес до роботи. Конячка натяглася і покотила візок.
4) Напитываться, напитаться. Вишні вже натягаються горілкою.
5) Только сов. в. Натаскаться. Натягалися за чуба.
6) Только сов. в. Упереться, заупрямиться. Натягся та й натягся: 22 рублі та й 22 рублі.
Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне.
2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться.
Пінняк, -ка, м. = пінна. Браги й пінняка не п'єш.
Пороздовбувати, -бую, -єш, гл. Раздолбить (во множествѣ).
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Ти то спритний, як Матвій до куропатв.
Струс, -су, м.
1) Суета, смятеніе. Піднявся струс, біганина.... З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі. Струс такий счинився, що й Боже.
2) Отрясываніе плодовъ съ деревьевъ, а также и самые отрясываемые плоды. Такі садки, що за струс по сто карбованців беруть.
Товк! II, меж. Толкъ! Він мене товк під бік.