Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Деревені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Дерев'яніти.
Зані́колитися, -литься, гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Харьк. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини. Канев. у.
Леп, -пу, м. Нечистота на тѣлѣ, потная грязь. Лепу на руках багато. Харьк. у.
Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Пообсапувати, -пую, -єш, гл. Обполоть и окучить (во множествѣ). Як гарно пообсапуєш картоплю, то більша вродить. Екат. г.
Прохукати Cм. прохукувати.
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть. Черном.
Рудяк, -ка, м. 1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк. Лохв. у. 2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці. Ном. № 1004.
Храбруватися, -руюся, -єшся, гл. = храбрувати. Ентел там сильно храбрувався. Котл. Ен. II. 20.