Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позеленіти

Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЕЛЕНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЕЛЕНІТИ"
Бакалярство, -ва, с. 1) Должность учителя дѣтей. Желех. 2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Боклаг, -га, м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Ном. № 3004. Шух. І. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. боклажок.
Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави. Борз. у.
Доли́на, -ни ж, Долина. Мет. 79, 69, 102. Єв. Л. ІІІ. 5. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає, у бандуру виграває. Мет. 73., Ум. доли́нка, доли́нонька, доли́ночка. Ном. № 14228. Стор. І. 89. Мет. 79. Шевч. 262.
Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?» Ном. № 497.
Ковтрушковий, -а, -е. Сдѣланный изъ простой, недостаточно очищенной шерсти, (о сукнѣ).
Ле́скіт, -коту, м. и пр. = ло́скіт и пр.
Непряха, -хи, ж. Неумѣющая или не желающая прясть. Була собі непряха і недбаха. Рудч. Ск. І. 176.
Прирідок, -дку, м. Прирожденное свойство. У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий. Волч. у.
Угрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. угребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Зарывать, зарыть. Украв діжку та вгріб у полову. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЕЛЕНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.