Віддаровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віддаруватися, -руюся, -єшся, гл. Отдариваться, отдариться.
Двої́стий, -а, -е. Двойной.
Лоск, -ку, м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. Cм. лоском.
Ма́тушка, -ки, ж. 1) Попадья. Вона була дуже схожа на сельську матушку. 2) Игуменья, начальница въ монастырѣ. Ум. матушечка.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Некрутчина, -ни, ж. Рекрутскій наборъ. Пройшла в нас чутка — некрутчина сього року буде.
Неробітник, -ка, м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника.
Пригарок, -рку, м. = пригара 1. Виїли кашу — самі пригарки в горщечку.
Путилівка, -ки, ж. Курительная трубка, сдѣланная въ Путиловѣ (въ Буковині).
Щава, -ви, ж.
1) Щавель, Rumex.
2) Кислая жидкость, сваренная изъ молочной сыворотки или хлѣбнаго квасу, хлѣбныхъ зеренъ, сухарей и квасцовъ, — въ ней варятъ шерстяныя нитки прежде окраски ихъ кошенилью.
3) Кислые минеральныя воды.
