Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погустішати

Погустішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУСТІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУСТІШАТИ"
Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.
Биґасень, -сня, м. Дубина, болванъ, олухъ. Желех.
Музи́ченько, -ка, м. ласк. отъ музика 2. Чуб. V. 304. Заграй мені, музиченько, під осичиною. Грин. ІІІ. 648.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
Промести Cм. промітати.
Рипкати, -каю, -єш, гл. = рипатися. Угор.
Старизна, -ни, ж. Старыя вещи.
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. Лебед. у. 2) Работать толокою. Г. Барв. 146.  
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Н. п.
Шпадля, -лі, ж. Лопаточка для шпадлевки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУСТІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.