Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився.
2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Зіма́ и зима, -ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. — впала. Аж гульк — зіма впала. 2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Ум. зімонька.
Обмана, -ни, ж.
1) Обманъ, надувательство. Як будеш посилати обманою, то будеш в сирій землі пропадати. Це вже світова обмана та й годі: учора осьмушечка була півкопи, а сьогодні три гривні.
2) об. Обманщикъ, обманщица. Дівчино-рибчино, яка ж ти обмана! Ум. обманонька.
Охмелятися, -ля́юся, -єшся, гл. Вытрезвляться. Ну к чорту! Швидче охмеляйся.
Порозстрелювати, -люю, -єш, гл. Разстрѣлять (многихъ). Там порозстрелювали Шелеста, Лусконога і Гниду.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Татаренко, -ка, м. Татаринъ, сынъ татарина. Гей одсунься, миленька, нехай заб'ю татаренка.
Ухань, -ня, м. = вухань.
Цямбрина, -ни, ж. = цямрина.