Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голубця́, -ці, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею. Мет. 190.
Залізовина́, -ни́, ж. Желѣзная руда? То то червона земля, то іржа, бо повинно є тут залізовина. Могил. у.
Їхній, -я, -є. = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Дещо. Перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Кінчик, -ка и кінчичок, -чка, м. Ум. отъ кіне́ць.
Натрушувати, -шую, -єш, сов. в. натрусити, -рушу, -сиш, гл. 1) Натрясать, натрясти. Натруси яблук. 2) Разсыпать, насыпать, насаривать, насорить. 3) Встряхивать, встряхнуть мѣшкомъ, набивая его сыпучимъ тѣломъ.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Підливання, -ня, с. Подливаніе.
Побігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Побѣжать. Ой побігла дівчинонька до ворожки просто. Н. п. 2) Поѣхать. Наум зараз шатнувсь, наняв збіржаника і побігли що є духу з цілюрником додому. Кв.
Поповий, -а, -е. = попів.
Чир, -ру, м. 1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104. 2) Трупъ. Желех.