Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Заховати, -ваю, -ешъ, гл.
1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч.
2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Заховай носъ одъ сього лыха!
3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Сама хоче мене маты в землю заховаты.
Їжак, -ка, м. 1) Ежъ. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити.
Ново нар. Вновь. Ново населилося село, а давніш не було.
Рубковий, -а, -е. Изъ тонкаго полотна. Крайте рушнички рубковії.
Суджений, -а, -е. Суженый. Ой вечірняя зоря двоє діток привела: однеє родженеє, а другеє судженеє.
Троскання, -ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ.
Червінець, -нця, м. Червонецъ. Червінець хоць маленький, але важкенький. Ум. червінчик. Червінчики бряжчать.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова.