Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха. Желех. Вх. Зн. 16.
Залу́скати, -каю, -єш, гл. Затрещать.
Москалю́га, -ги, м. Ув. отъ москаль.
Підпилювати, -люю, -єш, сов. в. підпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Подпиливать, подпилить.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187. 2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.
Пундик, -ка, м. Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные. Маркев. 158.
Ринва, -ви, ж. 1) Водосточная труба. Ой стану я під ринвою, з ринви вода ллється. Чуб. V. 395. з дощу та під ринву. Изъ огня да въ полымя. Ном. № 1791. 2) Въ водяной мельницѣ: сбитый изъ досокъ желобъ, по которому вода изъ лотоків течетъ на колесо. Харьк. у. Мик. 480. яло́ва, пуста ри́нва. Желобъ, по которому спускаютъ излишнюю воду. Мик. 480. Ум. риновка.
Розчинати, -на́ю, -єш, сов. в. розчати, -зічну, -неш, гл. = роспочинати, роспочати. Трохи згодом, оддихавши, Мирін знову розчинає. Мир. ХРВ. 87. Розчали робити хату. Конст. у. Розчав віяти зерно. Гн. II. 12.
Стокмитися, -млюся, -мишся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Вх. Уг. 260. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Ном. № 14062. Стокмився Ярош за коня. Н. Вол. у.
Фанель, -лі, ж. Фланель. Шейк.