Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бавниця, -ці, ж. Красныя шерстяныя нитки, красный гарусъ. Kolb. І. 38.
Батюга, -ги, ж. = батура. Св. Л. 51. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу. Шейк.
Кретівка, -ки, ж. Кучка земли, поднятая кротомъ. Вх. Лем. 428.
Морда́с, -су, м. Пощечина, оплеуха. Лясь його по щоці!.. Дав і ще скільки мордасів. Св. Л. 224.
Переломити, -ся. Cм. переламувати, -ся.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади. К. Хм. 127.
Сапування, -ня, с. = сапання. Лохв. у.
Сколотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Возмутиться, помутиться. 2) Взболтаться. 3) Сбиться (о маслѣ и пр.) 4) Встревожиться, смутиться. 5) Произойти, случиться неожиданно. І що се лихо таке сколотилось несподівано. МВ. 11. 99.
Сотниківна, -ни, ж. Дочь сотника. Стор. І. 33.
Теребівля, -лі, ж. Мѣсто, очищенное отъ зарослей.