Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ви́хоріти, -рію, -єш, гл. Выболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
Воща, -щі, ж. Вощина. Медок у роток, а вощу у церкву. Ном. № 12394.
Да́та, -ти, ж. Число мѣсяца.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно. Св. Л. 273.
Скусити Cм. скушати, скушувати.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum. Вх. Пч. II. 31.
Табачковий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ нюхательнаго табаку. Шейк.
Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 134.
Шатирити, -рю, -риш, гл. 1) Искать, шарить. Переясл. у. Стрільці шатирять по терну. Греб. 351. 2) = шарувати 1. Черниг. у. 3) Мошенничать.