Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бакир 2, -ру, м. Котелъ, преимущественно мѣдный. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане. Ном. № 10571.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
Зверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. вверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Возвращаться, возвратиться. Я ще... звернусь, поки ви приїдете. Г. Барв. 34. Пішов козак в Запорожжя, — коли б не звернувся. Чуб. V. 940. 2) Обращаться, обратиться. Звертається до козаків понуро і з грімною мовою. Стор. МПр. 161. 3) Гнуться, согнуться, свернуться (о лезвіѣ). Звернулася сокира. Н. Вол. у. 4) Наклоняться, наклониться, искривиться. Хата звернулася. Радомысл. у.  
Лица́рський, -а, -е. Рыцарскій. Сьогодня достане один з нас лицарської слави, а другий лицарської смерти. К. ЧР. 159. Такий же то виріс козак з його хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських. МВ. ІІ. 59.
Паскудити, -джу, -диш, гл. 1) Гадить, сквернить. Я рук паскудить не хочу. Шевч. 2) Гадить, пачкать, испражняться. Погана птиця, що своє гніздо паскудить. Ном. 3) Плохо дѣлать, портить. Роби добре, не паскудь. Ном. № 2113.
Пауз, -за, м. = і. Рубель 1. Вх. Лем. 447.
Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Рудч. Ск. II. 18. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Грин. І. 197. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло. Харьк. г.
Ростанути Cм. роставати.
Скаменити, -ню, -ниш, гл. = скамянити. І очима-гадюками доню скаменила. К. МБ. III. 252.