Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Злочинний, -а, -е. Злодѣйскій, преступный.
Ліпа́рь, -ря, м. = ліпак. Желех.
Паренити, -ню, -ниш, гл. Пахать для пара, парить. Вх. Зн. 46.
Підкормлювати, -люю, -єш, сов. в. підкорми́ти, -млю́, -миш, гл. Подкармливать, подкормить.
Промигтіти, гчу, гти́ш, гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло. МВ. (О. 1862. III. 51).
Робітня, -ні, ж. Мастерская. Желех.
Сухоліс, -су, м. Высохшій лѣсъ, высохшая часть лѣса. Вх. Зн. 67.
Хаміль меж., выражающее осторожное движеніе, съ которымъ скрываются? А вона вже тоді хаміль, хаміль за хустку, та дідька вже не було. Черк. у. Той з печі хаміль, хаміль (ночью слѣзъ украдкой и ушелъ). Мнж. 95.
Чикати, -каю, -єш, гл. 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат. Вх. Лем. 482.