Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
Дя́кувати, -вую, -єш, гл. Благодарить. Дякує красно. АД. І. 16. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чуб. Чого сидиш, Марусенько, чом не дякуєш батеньку? Мет. 225. Ой не дякуй мені, брате. К. Досв. 84. дя́кувати господо́ві. Благодаря Бога.
Неполюдськи нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Так сяк, на косяк, неполюдськи. Ном. № 7586.
Огидник, -ка, м. Противный, отвратительный человѣкъ. Вх. Зн. 43.
Роздявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздявити, -влю, -виш, гл. и пр. = роздзявляти, роздзявити и пр. Чого ти стоїш, роздявивши рот? Левиц. Пов. 45.
Тюряка, -ки, ж. Ув. отъ тюрма.
Увиджуватися, -джуюся, -єшся, гл. = увижатися. А він усе перед моїми очима ввиджується. Г. Барв. 381.
Удачий, -а, -е. = удатний. Ледача невістка, ледача та і до роботи не вдача. ЗОЮР. II. 245.
Цілосвітній, -я, -є. Всему свѣту извѣстный. Цілосвітня брехуха. Левиц. Кож. 86.