Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ.
Єнера́льський, -а, -е. Генеральскій.
Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш.
Зоп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. = зіп'ясти, -ся.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли.
Обмуровувати, -вую, -єш, сов. в. обмурувати, -ру́ю, -єш, гл. Обводить, обвести каменной стѣной. Обмурував двір білим каменем; а ворітечка з жовтої меді.
Ослухатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться.
Позамлівати, -ваємо, -єте, гл. Ослабѣть, изнуриться (о многихъ).
Поназначати, -ча́ю, -єш, гл. Отмѣтить, намѣтить, обозначить (во множествѣ).
Прас, -су, м.
1) Утюгъ.
2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом.
3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску.
4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. прасок.